Що таке мігрень?

Це доброякісне неврологічне захворювання, на яке страждає 15% людей у ​​всьому світі.

У жінок хвороба проявляється у 3 рази частіше, ніж у чоловіків. А якщо на мігрень хворіє хтось із родичів, є ризик отримати напади у спадок і передати їх своїм дітям.

Симптоми мігрені

  1. Сильний пульсуючий або розпираючий головний біль. Вона може бути як односторонньою, так і двосторонньою. Типова локалізація – лобова, скронева та очна області, але хворіти можуть й інші частини голови;
  2. Біль посилюється при русі та фізичних навантаженнях;
  3. Іноді з’являються нудота і блювання, чутливість до запахів, звуків та світла.

Приступи мігрені повторюються від 1 разу на рік до кількох разів на тиждень. При хронічній мігрені біль голови переслідує пацієнта більше 15 днів на місяць.

Які бувають форми мігрені та чим вони відрізняються?

Мігрень може протікати з або без аури.

Аура – безпечний процес, який відбувається в мозку перед початком головного болю. Найчастіше проявляється зоровими порушеннями (спалахи, мерехтіння, відблиски, затуманеність). Рідше — онімінням у руці, обличчі та труднощі мови. Аура триває трохи більше години.

Звідки береться мігрень?

Під час нападу мігрені активізується система трійчастого нерва. При цьому виділяється велика кількість субстанцій, які змінюють тонус судин, провокують та посилюють біль.

Перші ознаки мігрені часто з’являються ще у дитинстві. А до 50 років напади припиняються, хоч бувають і винятки. Деякі пацієнти продовжують стикатися з мігрень у 60 і навіть у 70 років.

Захворювання часто передається у спадок. Але інтенсивність та частота головного болю навіть у найближчих родичів буває різною.

Приступи мігрені виникають рідше, якщо уникати їх провокаторів – тригерів.

Які тригери можуть спровокувати напад мігрені?

1. Фізіологічні причини: втома, нестача чи надлишок сну, фізичні навантаження;

2. Гормональні причини: замісна гормональна терапія, менструація, овуляція, вагітність, прийом оральних контрацептивів;

3. Психологічні причини: тривога, стрес, депресія, підвищені розумові та емоційні навантаження;

4. Дієтичні причини: нерегулярні прийоми їжі, голод, алкоголь, деякі продукти (сир, шоколад, кава, какао, копченість, цитрусові, авокадо, горіхи, куряча печінка);

5. Зовнішні причини: шум, яскраве світло, різкі запахи, задуха, зорові стимули, атмосферний тиск.

Як проводять діагностику мігрені?

Найчастіше лікар діагностує мігрень після розмови з пацієнтом. Досить описати симптоми та тригери нападів.

Жодних спеціальних обстежень для підтвердження цього діагнозу не існує. Чому? Справа в тому, що зміни, які можна виявити, трапляються і у людей без скарг на біль голови.

Але іноді лікар все ж таки призначає пацієнту додаткове обстеження. Воно потрібне, щоб виключити інші, більш небезпечні діагнози.

Як лікувати мігрень?

Для усунення нападів зазвичай використовують безрецептурні анальгетики на основі ібупрофену, парацетамолу або аспірину. Але часом їх дії недостатньо.

У таких випадках лікар може призначити пацієнтові специфічні протимігренозні препарати – триптани. Вони впливають не так на біль, але в патологічні процеси у мозку під час нападу.

Важливо: знеболювальні не можна приймати дуже часто (15 і більше днів на місяць). Інакше пацієнт ризикує придбати лікарсько-індукований головний біль.

Інші прояви мігрені лікують симптоматично. Наприклад, протиблювотними препаратами.

Чи можна зменшити частоту та інтенсивність нападів мігрені?

Так, якщо скоригувати спосіб життя, правильно усунути напади і приймати препарати для профілактики мігрені.

В арсеналі лікаря є кілька видів ліків. Пацієнту можуть призначити деякі антидепресанти, препарати, розроблені для зниження артеріального тиску, протиепілептичні ліки, ін’єкції ботулотоксину та інших медикаментів, черезшкірну та малоінвазивну електростимуляцію.

В останні роки лікарі та пацієнти все частіше вибирають моноклональні антитіла. Це безпечні та надзвичайно ефективні препарати, які синтезовані спеціально для лікування мігрені.

Профілактична терапія завжди підбирається індивідуально. Потрібно враховувати особливості, супутні стани та захворювання пацієнта.

Як допомогти собі додатково?

  1. Контролюйте прийом знеболювальних та інших ліків;
  2. Займайтеся фітнесом;
  3. Не допускайте фізичного та емоційного перенапруги, стресу;
  4. Дотримуйтесь режиму сну та відпочинку.

Лікування мігрені – кропіткий процес. Щоб взяти напади під контроль, пацієнту важливо співпрацювати з лікарем, вести щоденник головного болю, регулярно приймати призначені ліки та по можливості максимально виключати тригери.

Але життя без головного болю варте всіх цих дій!

Меню